Валерія Мокляк розповіла про незручний одяг, улюблені зйомки та професійні якості в модній індустрії.
Дівчат з України часто запрошують працювати в країнах Азії, оскільки європейська зовнішність відповідає їх стандартам краси. Такі пропозиції відкривають можливості для подорожей, вивчення нової культури та нових знайомств, водночас цей досвід тягне за собою й труднощі. Про дві сторони медалі в модельному бізнесі нам розповіла Валерія, яка покинула рідне Дніпро й розпочала кар’єру в Китаї та Південній Кореї.
Про перші кроки в моделінгу
Валерія Мокляк потрапила в модельний бізнес з волі випадку. Дівчина через цікавість пішла на кастинг, а її затвердили для роботи. Цей випадок несподівано змінив її життя та відкрив простір для творчості, подорожей та заробітку, про який 19-річна дівчина може лише мріяти.
“Рішення залишитися в цій сфері прийняла, оскільки це чудова можливість подорожувати та заробляти. Нові країни, нові цікаві люди, хороша альтернатива будь-якій професії для людей мого віку“, – каже Валерія.
Спочатку моделі необхідно поповнити своє портфоліо, яке потім будуть розглядати бренди для співпраці. Валерія згадує як робила перші снепи (ред. необроблені, натуральні знімки моделі) та як незручно почувала себе під час позування.
“Спочатку ти приходиш у моделінг дерев’яною колодою без уміння добре позувати й відчувати ідею фотосесії. Тож процес навчання був довгим і нудним, перший час я вчила позинг за чужими відео і фотографіями. Пізніше, після деяких зйомок й кастингів, дивлячись на інших дівчаток, вже сама починаєш втягуватися, і справа просувається простіше з часом“, – розповідає дівчина.
Найбільше Валерії запам’яталось те відчуття страху перед камерою, яке не давало повністю поринути в процес зйомки. Однак ця скутість раптово зникла, про що модель каже:
“Озираючись назад, навіть у шоці трохи, як швидко ця робота може вбити в тобі ніяковість та сором як такий”.
За рік в індустрії дівчина встигла попрацювати двічі в Китаї, а також Південній Кореї та навіть в Італії. Валерія має досвід роботи як моделі на подіумі, так і фотосесій для різних брендів. При цьому її дуже обурює вислів “фотомодель”:
“Поняття “фотомодель” не існує, модель має бути універсальною. Тобто це все в купі: журнали, каталоги, лукбуки, реклами, подіумні роботи тощо. Фотомоделями зазвичай називають себе люди, яким зріст або зовнішність не дають змоги стати моделлю, це більше про інстаграмні фото та локальні роботи, без можливості виїзду для роботи за кордоном”.
Модельні параметри в країнах Азії
Всі ми чули про закоренілі 90-60-90 та високий зріст. І це не вигадки, принаймні для моделей, які працюють в Європі. Однак азійські стандарти, за словами Валерії, не збігаються з рамками вже відомих нам парадигм. Дівчата з нижчим зростом легко працюють в Китаї та Туреччині. Сама Валерія ідеально підходить під європейські модельні параметри, оскільки має зріст 175 см та струнку фігуру. Водночас мила зовнішність, яку моделі називають “бейбі-фейс”, дарує дівчині золотий квиток і для роботи на теренах Азії.
“Якщо розглядати Європу, то дуже важливо стежити за параметрами, стегна не повинні виходити за мірки 90 см, а бажано ще менше, зріст не менше 175. В Азії з цим простіше, там все дуже індивідуально“, – розповідає Валерія.
Водночас існують різні вимоги до зовнішності та фігури, все залежить від замовника та його побажань. Тому не лише миловидні та стрункі дівчата можуть знайти роботу в модельному бізнесі.
“В професії багато дівчаток з абсолютно різними параметрами та різними типажами, так само і вимоги в агенцій різні: бейбі-фейс, комерція, фешн, супер худі, фігуристі, плюс сайз. Але частіше це все-таки дівчатка, параметри яких не виходять за рамки 90-60-90”, – додає модель.
У Валерії немає сильних вимог до себе, адже вона з дитинства ніколи не набирала зайвої ваги. Але серед її колежанок є ті, хто виснажує себе тренуваннями, голодуванням та підрахунком калорій. За словами моделі, в цій професії випадки розладів харчової поведінки зустрічаються дуже часто.
Розклад дня в модельній індустрії
За день до початку роботи менеджер надсилає моделям детальну інформацію про захід: час прибуття, прайс за годину, локація, речі, які потрібно з собою взяти. Всі види роботи узгодженні ще по приїзду в нову країну, тому раптово відмовитися від них вже не можна.
Далі дівчина снідає та відправляється на місце зустрічі. Після прибуття, щойно модель сіла за стіл візажиста, потрібно ввімкнути таймер. Після макіяжу команда зазвичай тестує, як розставлене світло та перевіряє інші умови. Далі моделям показують референси або просто пояснюють, що від них хочуть щодо позування та настрою.
“А потім каторга… Переодягаєшся, знімаєш образ, потім знову переодягаєшся в наступний, і так по колу. Якщо це каталог, одягу, який потрібно відзняти, може бути величезна купа. У мене бували зйомки по 15 годин“, – розповідає Валерія.
Потім у моделей перерва на ланч, на якому їм потрібно зупинити таймер. А далі його вмикають знову та продовжують роботу. Час треба фіксувати, оскільки оплата йде за години.
“А потім чуєш таке очікуване “Finish!” та відправляєшся виснажена додому спати“, – додає дівчина.
Вдома дівчата вже знімають макіяж та зачіску, які їм зробили на зйомках. Валерія жаліється, що її чутлива шкіра реагує почервоніннями на купу косметики та брудні пензлі візажистів. Тому щовечора модель робить заспокійливий догляд за обличчям та волоссям.
Плюси модельного бізнесу
Нова країна, менталітет та цікаві страви стали для Валерії захопливою пригодою. Навколо тебе крутиться купа нових людей та таких самих дівчат, з якими ви можете обмінюватися досвідом. Найбільшою нагородою за свою роботу модель вважає впевненість у собі:
“Чарівні образи, макіяж, зйомки, хороша команда, яка робить тобі компліменти під час процесу, фотографії на виході, все це позитивно впливає на самооцінку. Але, крім цього, ще зустрічаєш так багато красивих дівчаток-моделей на кастингах або роботах, що іноді дивуєшся, що такі люди взагалі існують. Я намагаюся з цього приводу особливо не перейматися, але іноді порівнюю себе з іншими”.
Валерія отримує особливе задоволення від креативних фотосесій, від незвичайного одягу або образів у стилі високої моди. Цікаві локації та декорації, робота в парі з іншими моделями надихають дівчину працювати на свій максимум.
“Дуже люблю якийсь дикий вуличний стиль або прям суперфешн, але через мій типаж мене на таке майже не запрошують, а пропонують щось миле та кокетливе”, – зі сміхом згадує дівчина.
Також модельний бізнес сприяє вивченню іноземних мов, оскільки треба якось комунікувати з командою. За словами Валерії, базовий рівень володіння англійською мовою це не лише перевага, а скоріше необхідність.
“Якщо не вдасться донести словами, завжди є перекладач – це стосується роботи з клієнтами та командою. Закордонна агенція та букери часто володіють англійською на хорошому рівні, тож якщо виникнуть складнощі, вони зможуть усе з’ясувати між собою своєю рідною мовою, щоб надалі пояснити тобі“, – ділиться українка.
Також моделінг навчив Валерію пунктуальності, адже були випадки із запізненням, які ставили її в незручне становище. Головне для дівчат відповідально підходити до замовлення та зрозуміти завдання, яке перед тобою ставлять.
Мінуси модельного бізнесу
Адаптація в новій країні для Валерії була дуже складною, адже поруч не було близьких людей, а з новими знайомими розділяв мовний бар’єр. Модель стверджує, що міцні нерви дуже важливі в цій професії.
“Дуже важливо навчитися бути стресостійким, не конфліктувати, робота сама по собі важка та нервова. Намагатися бути привітною й милою під час спілкування, якщо клієнтам сподобається твоя енергетика і те, як ти себе піднесла, то, можливо, вони запросять тебе ще раз. Успіху в цій справі, мені здається, як і на будь-якій іншій роботі, досягають люди, які прямо горять цією ідеєю, вкладають всі свої сили і час, працюють на межі можливостей над собою, над своїм портфоліо, над параметрами“, – каже Валерія.
Також дівчина з сумом розповідає, що через переїзд та завантажений графік втратила зв’язок з багатьма близькими друзями. Водночас робота та нові знайомства добре відривають від таких подій. Ця робота приносить Валерії непоганий заробіток, проте вона наголошує на відсутності стабільності:
“Ти можеш отримати чималі гроші, якщо добре зайдеш на ринок у сезон і твій типаж буде в ходу, а можеш не заробити взагалі нічого”.
Крім того, на зйомках часто зустрічаються нечемні клієнти, незручний одяг та дискомфортні умови. Валерії доводилося одягати важкі сукні, працювати в легкому одязі на морозі та посміхатися, коли тебе різко критикують.
“Після 15-годинної зйомки або прискіпливих, специфічних клієнтів важко не відчути вигорання. Найбільше дратує, коли люди не цінують твою працю і час, вони можуть собі дозволити піти поспати на декілька годинок, у мене таке було 2 рази. В цей час ти могла б уже закінчити роботу та піти додому, але ти змушена сидіти й чекати. Та й загалом у моделінгу до тебе більше ставляться як до живого манекена, який не відчуває болю, втоми, холоду -2 на вулиці, коли ви знімаєте літні речі на наступний сезон, голоду… У пріоритеті не твій стан або здоров’я, а хороші кадри. Звісно, є винятки і дуже багато хороших клієнтів, які розуміють, проте не всі такі“, – розповідає модель.
Валерія радить дівчатам, які б хотіли пов’язати своє життя з моделінгом, знайти собі гарну материнську агенцію, яке буде перейматися комфортом своїх працівників та розв’язувати конфліктні питання.
Робота моделі є складною, на відміну від стереотипів про “легкі гроші за гарні очі”. Від тебе вимагають організованості, витримки та високих професійних навичок. Причому конкуренція в цьому бізнесі дуже велика, тому дівчата змушені звикнути до відмов. Але Валерія жодного разу не пошкодувала про свій вибір:
“Найбільше я пишаюся тим, що пересилила себе, спробувала щось нове, побачила багато гарних місць, зустріла купу приголомшливих людей, з власним цікавим досвідом та історією. А головне – навчилася сприймати себе”.
© Кулагіна Крістіна
Всі фотографії надані героїнею матеріалу
Інфографіки розроблені авторкою матеріалу
