Швидка чи вбивча мода? Плата за любов до нового одягу

Швидка чи вбивча мода? Плата за любов до нового одягу

Мода завжди була швидкоплинною, якісь тенденції залишаються на подіумах протягом року, а є й ті, які були актуальні лише один сезон. Водночас така швидка зміна трендів негативно впливає на екологію та якість життя людей в усьому світі. Проаналізуємо поняття “швидкої моди” та плату за нашу любов до одягу на основі інтерв’ю журналістки “РБК-Україна” Катерини Гончарової  та української дизайнерки Яни Червінської.


Зазвичай трендові речі вперше нам показують відомі бренди на тижнях моди, тоді ми дізнаємося, що варто обрати в цей період, щоб бути на хвилі. Однак поруч з великим дизайнерами завжди існував так званий мас-маркет, який має попит серед більшості людей. Такі магазини, які є в кожному торговому центрі, починають штампувати модне вбрання у захмарних масштабах, а на якість продукції просто заплющують очі. 

Речі, вироблені з дешевих матеріалів, ніби змушують покупців повертатися до магазину знову і знову, оскільки прослужити власнику довго вони неспроможні. Ось як пояснює культуру швидкої моди українська дизайнерка:

“Міжнародна експансія швидкої моди посилює проблему в глобальному масштабі. Fast fashion (ред. швидка мода) фокусується на швидкості й низьких витратах, для того, щоб знову і знову представляти нові колекції, копіюючи образи знаменитостей або нішевих брендів. Виробляючи дешево і багато, мас-маркет робить одяг “одноразовим”. Це особливо небезпечно для навколишнього середовища, оскільки тиск на зниження вартості і часу, необхідного для отримання продукту від дизайну до цеху, означає, що буде багато екологічних наслідків”. 


Велике виробництво низькоякісного одягу тягне за собою катастрофічні наслідки для навколишнього середовища. Частинки пластику та інші викиди забруднюють повітря та водні ресурси Землі. 

“Критики fast fashion виділяють забруднення води, використання токсичних хімікатів та рівня текстильних відходів серед найбільш негативних наслідків.Візьмемо, приміром, поліестер – найбільш популярну тканину в індустрії моди. Коли поліефіри одягу з поліестеру промиваються в побутових пральних машинах, вони відокремлюють мікрофібри, які додаються до зростаючого рівня пластику в океанах. Ці мікрофібри дуже дрібні і можуть легко проходити в каналізацію, а також в очисні споруди. Вони не є біологічними, і тому вони являють собою серйозну загрозу для водного життя”, – каже пані Яна. 

Дослідження Європарламенту за 2020 рік, яке постійно оновлюється, показало, що виробництво текстилю відповідальне за близько 20% глобального забруднення чистої води продуктами фарбування та обробки. Одне прання одягу з поліестеру може вивільнити 700 000 мікропластикових волокон, які потім потрапляють в нашу питну воду. 

“В харчовому ланцюжку це виглядає так: маленькі істоти, такі як планктон, їдять мікрофібри -> риба і молюски -> людина. Текстильне виробництво використовує величезну кількість води, більша частина якої змивається у водні шляхи, навантажені забруднюючими речовинами, такими як відбілювачі, кислоти, фарби і барвники”, – додає  Яна Червінська.


Минулого року гігант в галузі швидкої моди Shein потрапив у скандал з використанням дитячої праці. Виявилося, що деякі постачальники порушили закон. Після чого компанія почала перевірки та посилила контроль над своїми постачаннями. 

У своєму поясненні Shein зазначив: “Обидва випадки були швидко вирішені, ми використали кроки для виправлення ситуації: розірвали контракти з неповнолітніми працівниками, забезпечили виплати будь-якої заборгованої заробітної плати, організували медичні огляди та посприяли репатріації неповнолітніх їх батькам/законним опікунам у разі необхідності”.

Однак такі випадки під час виробництва дешевого одягу можуть бути непоодинокими. Для такої діяльності часто залучають менш захищені верстви населення: діти, мігранти, люди з інвалідністю тощо.

Індекс прозорості моди за 2023 рік виявив, що 99% великих модних компаній продовжують занижувати заробітну плату своїм працівникам. Дослідження також вказує на те, що лише 23% виробників дають пояснення про порушення, пов’язані із рабством та іншими факторами ризику у своєму виробничому ланцюжку.


Яна Червінська у своїй діяльності прагне популяризувати інше ставлення до одягу, яке вона називає свідомою модою. За цим принципом речі мають бути виготовлені екологічно та виконувати свої функції тривалий час. Українська дизайнерка називає такі проєкти, які допомагають змінити свідомість українців: 

  • вінтажний курований маркет Kyivness;
  • лекторій Кураж-Базару і Ласки;
  • круглий стіл на тему Sustainable fashion від Ukrainian Fashion Week;
  • Ozero;
  • ReThink;
  • платформу Sustainable Fashion Pad.

“Позбавтеся від помилкового уявлення про те, що усвідомлена мода означає тільки вживання вже наявного в шафі власного одягу. Є багато невеликих і легких змін, які можна зробити. В сукупності вони будуть мати велике значення для навколишнього середовища, як соціально, так і екологічно”, – каже пані Яна.

Вона пропонує такі принципи, що змінять якість споживання:

  1. Купувати менше і вибирати більш якісні речі, які зроблені етично, перевіряти лейбли та замислюватися над складом і фабрикою-виробником.
  2. Думати про те, де і як виробляється одяг, з чого виробляється кожна деталь. Там, де це можливо, не купуйте синтетичні матеріали на основі нафти, такі як поліефір і нейлон, які насправді є пластмасами. 
  3. Оптимізуйте ваш гардероб, тобто завжди замислюватись, чи справді ви потребуєте цієї речі.
  4. Стежити за хештегом #30wears, який означає, що модний лук одягнувся не менше 30 разів.
  5. Віддавати непотрібні та ношені речі на перероблювання.


© Кулагіна Крістіна

Ілюстрації згенеровані Copilot.

1 коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *