Мистецький критик Джеррі Солтц та відомий дизайнер Марк Джейкобс розповіли про зв’язок двох світів
Питання, про яке споживачі замислюються нечасто: чи можна вважати моду мистецтвом? Але насправді цей аспект сприйняття дуже цікавий, оскільки обидва поняття містять певну пишність та зверхність. Розібратися в цьому спробували мистецький критик журналу New York Джеррі Солтц та іменитий модельєр Марк Джейкобс у розмові для Vogue.
Випадок на званій вечері
Корінні жителі Нью-Йорку зустрілися в одному з парків міста та за філіжанками кави вирішили обговорити взаємозв’язок моди і мистецтва. Спочатку культурні діячі згадують, як багато для них означає рідне місто.
“Для мене Нью-Йорк став казковим акваріумом, де є саундтрек, який я слухаю, а потім бачу всілякі речі й закохуюсь у кожну людину, яку бачу”, – з посмішкою каже Джеррі Солтц.
А Марк Джейкобс згадує свої 17 років та яким бунтівним тоді йому здавалося Велике Яблуко. Він замислився, чи дійсно місто було таким або так на його світогляд впливав підлітковий вік. Далі Марк ставить своєму співрозмовнику запитання:
“Скажімо, ви на званій вечері, сидите поруч з моїми тіткою та дядьком, а вони й гадки не мають, чим Ви займаєтеся. Вони нічого не знають про мистецтво. Як Ви охарактеризуєте свою діяльність?”.
Таке формулювання викликало подив у Джеррі Солтца. Він відповів, що просто ненавидить сидіти поруч із тими, хто не в курсі того, чим займається мистецтвознавець. Бо в такому випадку, йому просто немає про що спілкуватися з цими людьми.
“Я б сказав, що я мистецький критик, я дивлюсь у Нью-Йорку близько 25 або 30 виставок на тиждень. А потім я йду додому та переймаюся тим, що мені писати. І я ненавиджу писати… А потім я пишу та моя робота полягає в тому, щоб помічати речі та розказувати, що ж я помітив”, – таку відповідь дає Джеррі.
“Що я буду, ким я буду, якщо…”: чого боїться модельєр?
Далі Джеррі розповідає, що боїться реакції людей на свою критику. В цьому та у відсутності страху перед смертю співрозмовники знаходять точки дотику. Марк Джейкобс теж боїться поглядів на його роботу, оскільки не може контролювати цю бурю.
“Що я буду, ким я буду, якщо всі будуть байдужі? Любов чи ненависть – це нормально, тому що це означає, що ти викликав якусь реакцію”, – каже модельєр.
Саме емоції об’єднують моду та мистецтво, оскільки вони не можуть існувати без поціновувачів. Далі мистецтвознавець запитує у Джейкобса про процес створення дизайнів, оскільки саме цей етап він вважає однаково захопливим та жахливим.
“Здається, я прочитав це на Вашій сторінці в Instagram. “Звичайно, ти не знаєш, що робиш, адже ти ще не зробив цього”. Гадаю, що відколи я це прочитав, то постійно згадую, адже частина мого процесу полягає в тому, що я хвилююся або боюся, що я не знаю, яким буде наш кінцевий результат”, – ділиться Марк Джейкобс.
Дизайнер розповідає, що значно легше було б працювати у зворотному порядку, коли ти маєш уявлення про готову роботу. Але тут культурні діячі сходяться на думці: це чудово, але неможливо.
“Для мене процес створення виглядає так: думати про те, що цікавить мене, думати про те, чим зацікавлена моя команда, дивитися на тканини й говорити про кольори, розмірковувати про форми, пропорції та силуети… Думати про настрій. А потім починати створювати історію”, – додає модельєр.
Що спільного між модою та мистецтвом?
“Ми обидва працюємо у сферах, які люди очорнюють або бояться. Вони говорять про гроші, але я вважаю, що ми обидва намагаємося зробити свій максимум та зробити це доступним для більшості людей”, – каже Джеррі Солтц і звертається до Джейкобса, щоб дізнатися його думку про ці судження.
Дизайнер відповідає, що ця медаль має дві сторони. Діячі моди та мистецтва, на думку Марка Джейкобса, роблять свою роботу так, як вони це бачать. І для багатьох людей ці сфери досі залишаються чимось коштовним та недоступним.
“Але я вважаю, що ідеї доступні для всіх. В тому сенсі, що ви можете надихатися роботами, а це абсолютно не має ціни”, – каже модельєр.
При цьому Джейкобс наголошує, що не хоче прирівнювати моду до мистецтва, оскільки вважає це пихатістю з боку дизайнера. Але мистецтвознавець йому відповідає:
“Я вважаю, що мода – це мистецтво, а мистецтво – це мода. І це є частиною воскової кулі, яку всі постійно намагаються ділити”.
На думку Марка Джейкобса, у людей можуть виникати претензії, якщо модельєр називає свій одяг витвором мистецтва. Ці слова викликають в Джеррі Солтца сумніви, він вважає це недоліком своєї діяльності:
“Це проблема мого світу, що він намагається тримати інші світи на відстані витягнутої руки. Кераміка, мода, макраме – все це”.
Багатьох людей може лякати мистецтво, оскільки вони відчувають свою неповноцінність поруч із цим поняттям. Про це каже й іменитий дизайнер:
“Я завжди боявся мистецтва. Мені здавалося, що я недостатньо освічений, щоб на нього дивитися. Я навіть не розумію, як я опинився на цій лавці з Вами. Я хотів мати кар’єру в моді, але не думав, що стану тим, хто я є”.
Розмова в стінах музею
Далі бесіда продовжується в мезії “The Met”, найбільшому енциклопедичному музеї мистецтв США. Джейкобс та Солтц розглядають виставку, зокрема картину під назвою “Сієна”. Мистецтвознавець захоплено розповідає про створення цих експонатів та їх сенси. Після своєї промови він запитує в модельєра: “А що ти тут бачиш?”.
“Я бачу значно більше, ніж бачив до того, як почав розмовляти з Вами”, – жартома відповає Марк Джейкобс.
Джеррі Солтц додає, що в музеї всі голоси мають затихнути, щоб відкрилося внутрішнє око, яке є в кожної людини. Для дизайнера мистецтво це більше про контекст, він розповідає співрозмовнику, що цікаво розглядати картину як цілу історію.
“Усі завжди запитують: “Що це означає?”. Але я не знаю, що це означає. І я б сказав, що мистецтво означає те саме, що значить мода. І мистецьких центрів стільки, скільки й художників… Я думаю, що тут немає правильної відповіді. Коли я дивлюся на творчість, то розповідаю історію, яка є абсолютно моєю. Як казав Оскар Уайльд: “Кожен читач читає сам себе”, – каже Джеррі Солтц.
На що Марк Джейкобс йому промовляє, що історія, яку читає він, менш захоплива ніж розповідь мистецького критика. В цьому діалозі від Солтца лунають дуже влучні слова:
“Всі ми розмовляємо на різних діалектах краси”.
Краса завжди буде в очах глядача, тому немає остаточної відповіді на питання “Чи є мода мистецтвом?”. Ця відповідь для кожного різна, наскільки ви можете вбачати шедевр у колекції одягу, або для вас вишуканим будуть лише фрески видатних художників. Безперечно ці світи пов’язані, вони надихають нас та залишаються чимось високим та недоторканим. Дві великі букви “М”, які кожен буде читати по різному.
© Кулагіна Крістіна
Ілюстрації згенеровані Copilot.
