Бохо – це, напевно, один із найзагадковіших стилів одягу. І він ніколи не виходить із моди!
Пам’ятаєте відому примовку “красиво жити не заборониш”? Перефразовуючи її, можна сміливо стверджувати: дотримуватися стилю бохо нікому не заборониш – ні бідним, ні багатим.
Практично будь-хто, якщо захоче, знайде засоби для створення відповідного іміджу. Тому прихильників бохо можна зустріти повсюдно, та найбільшою популярністю цей стиль користується у представників творчих професій – артистів, художників, поетів, письменників і журналістів.
Прийнято вважати, що бохо – це суміш стилів. Та не все так однозначно. Йдеться не про суму елементів, запозичених із різних стилів, а про такий собі синергетичний творчий “коктейль”. Бохо – це дещо особливе. Чим же конкретно обумовлена його самобутність?
Ми ретельно зібрали для вас усі ознаки бохо, спробували проаналізувати, осмислити й узагальнити. Сподіваємося, нам вдалося сформулювати тези, які допоможуть безпомилково визначати цей напрям серед безлічі інших. Отже…
Дух свободи, незалежна позиція, невимушеність
Іноді суть стилю бохо намагаються передати двома словами – блиск і злидні. На наш погляд, це не зовсім точно, адже образ у деяких випадках може формуватись виключно з досить недешевих брендових предметів одягу й аксесуарів.
Утім, слід погодитись, що бохо – це еклектика. І дійсно нерідко простежується мікс дорогого і дешевого, який допускають наче з наміром підкреслити той факт, що людина незалежна в душі, не надає великого значення статусу, не бажає відповідати стандартним очікуванням. Головне для неї – це вільний прояв індивідуальності, а що саме дає змогу забезпечити самовираження – питання другорядне.
Тому якщо ви вмієте носити одночасно золотий перстень із натуральним смарагдом і браслет із копійчаного бісеру, або чобітки ціною в дві зарплати і спідницю з порівняно дешевого котону, або крутий годинник і місцями надірваний джемпер із декоративними латками, вітаємо: це – бохо ))
Магнетизм особистості, виклик загальноприйнятому
Загалом бохо – це трохи недбала елегантність (чи може краще сказати: елегантна неохайність), розкутість на межі з викликом оточенню, помножені на відверте бажання подобатись.
Трапляється, що терміном “бохо” маркують такий імідж, де все оверсайз, кожен предмет одягу мішкуватий, через що здається, що людина зосереджена на відчутті комфорту і зовсім не дбає про власну привабливість. У цьому щось є, оскільки бохо – це про зручність. Якщо спідниці, то дійсно радше максі, ніж міні, причому рясні, або принаймні широкі, не “олівець”, щоб вільно рухатись. Із блузами і светрами те саме. Загалом характерна багатошаровість. Але…
Справжній стиль бохо завжди трохи (ненав’язливо) сексі – щось напівпрозре, щось у сіточку, десь розріз, сміливе декольте, грайлива шнурівка, відкриті плечі, або одне відкрите плече. А браслети, намиста, довгі сережки, які побрязкують на ходу, реально зачаровують!
До слова, прихильники бохо обожнюють таємничі талісмани. Вишивка, аплікації, які вони носять, не кажучи вже про прикраси, можуть мати тільки їм відомі індивідуальні смисли, і все це надзвичайно нагадує магію.
Нічого дивного. Назва “бохо” походить від фр. “les bohémiens” – жителі Богемії. Це історична область у Чехії, де за часів Середньовіччя жило багато ромів. Роми були кочівниками, які не приймали загальноприйняті цінності і правила, крім того, часто заробляли на існування мистецтвом – були акторами, співаками, музикантами (саме звідси поняття “богема”). Звичайно, і ворожінням. Зрозуміло, для них була дуже важлива особиста харизматичність.
Щоб не плутатись: сам стиль бохо виник у 19-го столітті в руслі прогресивного в той історичний період заперечення буржуазності. Спочатку він був нерозривно пов’язаний із вільнодумством і так званим богемним способом життя – по суті, розгульним, невпорядкованим і при цьому “заточеним” на заняття літературою, мистецтвами, який вели окремі безтурботні представники дрібної буржуазії (насамперед – у Франції, Італії, та і в інших європейських країнах). Паралель із ромами, звісно, дещо надумана.
Отже, артистизм, харизма, гіпнотична привабливість і дрібка містики – все це обов’язкові компоненти непідробного бохо! Напевно, як і легка антисоціальність.
Багатогранність, демократизм, мультикультурний потенціал
Стиль бохо постійно трансформувався під впливом різних інших напрямів. На сторінці видання “The Vou” в Pinterest можна знайти ілюстрації до буквально безлічі підстилів бохо: є хіпі-бохо, гранж-бохо, кежуал-бохо, стріт-бохо, бохо-кантрі, вінтаж-бохо, весільний бохо, бохо-панк, бохо-рок тощо. Навіть готичний бохо!
Варто детальніше поговорити про стиль хіпі, з яким бохо надзвичайно резонує і багато в чому перетинається. Загалом вони подібні. А різниця полягає, перш за все, в колірній гамі: у бохо вона спокійніша, у хіпі – яскравіша. Крім того, хіпі – це часто коротенькі спіднички, а не довгі; якщо штани, то кльош, вузькі вгорі і розширені донизу.
Прикраси бохо, як правило, важчі – і в прямому, і в переносному сенсі. Стиль бохо тяжіє до срібла, міді, недорогих ювелірних сплавів, а хіпі – до золота. Наприклад, якщо уявити сережки-конго великі, але тонесенькі, мінімалістичні золоті, то це радше хіпі, а якщо товсті срібні, особливо з підвісками, камінцями – бохо. Але не без винятків. “Ковбойські” капелюхи, сонцезахисні окуляри-крапельки – це хіпі, хоча знову ж таки…
Започаткований у 60-70-х роках минулого століття стиль хіпі відображав цілу субкультуру. Її прихильники боролися за мир у всьому світі. Точніше, відстоювали мир, оскільки слово “боротьба” погано в’яжеться з хіпі, яким притаманний повний пацифізм. Єднання з природою, відмова від формальностей, будь-яких шор – усе це робить філософію хіпі дуже близькою до філософії бохо.
Хто продовжує думати, що бохо – це просто якась там “циганщина”, принципово неправий. Хоча б тому, що серед підстилів бохо є чимало етнічних, з домішками різних народних традицій. Крім власне циганського (ромського), виділяють французький, іспанський, турецький, індіанський, індійський, корейський бохо, а також нордичний, південний, африканський, бохо окремих країн, місцевостей і населених пунктів, наприклад, марокканський бохо, гемптонський бохо.
Ми з цілковитою впевненістю можемо продовжити список українським бохо, адже такий підстиль точно є, навіть існує думка про те, що бохо – це “частина української душі”!
Тож, якщо ви носите сукню вільного зручного крою з народною вишивкою, а до неї – авторської роботи стильне намисто, особливо з дукачами (як ось тут), будьте певні: ви вдягнені не лише по-українськи, а й у стилі бохо.
Доброта, затишок, хендмейд
Скільки б ви не переглядали прикладів стилю бохо в одязі, ви ніколи й ніде не зустрінете агресивного іміджу! Незважаючи не певну задерикуватість (що взагалі властива багатьом напрямам у моді), образ у стилі бохо завжди добрий, позитивний. Якщо не вірите – перевірте.
І ще бохо – це про затишок. Адже не тільки дім, обстановка можуть бути затишними; людина також може бути затишною, що виявляється значною мірою в тому, як вона вдягнена. Бохо – затишний стиль. Не тільки за рахунок зручності, про яку ми вже говорили, а й за рахунок різних милих деталей, наприклад, у вигляді мережива, бахроми або китиць.
Там, де створюється дещо неповторне, з індивідуальними “кодами”, не обійтись без хендмейд. Імідж у стилі бохо невіддільний від самостійно пошитого і сплетеного вручну одягу, саморобних головних уборів, сумок, саморобних прикрас.
Тому, якщо ви, скажімо, оздоблюєте худі оригінальною вишивкою, виготовляєте з окремих клаптиків шкіри кардиган, обшиваєте шпильку для волосся різнокольоровими намистинами, збираєте фантастичне кольє з підвісок, пір’я, морських мушель, то ви з великою долею вірогідності потрапляєте саме в стиль бохо.
Дивовижне різнобарв’я, натуральність
Як ви вже помітили, стиль бохо рідко сполучається зі стриманістю в кольорах. Якщо образ не строкатий, а витриманий в одному певному кольорі, то це, як правило, бежевий або білий. Причому білий натуральних відтінків – молочний, льняний, кремовий, “старе мереживо” тощо.
Часто зустрічаємо шоколадно-коричневий, сердоліковий, рудий колір, в цілому – всю палітру охрових і теракотових відтінків, вишнево-бордові тони. Одне з центральних місць посідає соковитий помаранчево-червоний, який символізує жагу до життя. Він може бути як ясним, так і злегка приглушеним.
Чорний колір – не надто типовий для бохо. Хоча як же без нього? Він присутній, але частіше тільки в деталях.
Природні зелені відтінки добре доповнюють основні кольори бохо, що є переважно теплими. А ефектний контраст становлять яскраво-бірюзові та смарагдові відтінки.
До образу у стилі бохо чудово пасують джинсові речі (навіть не обов’язково просторого крою), вишиті нитками чи бісером, з бахромою, декоративними вставками й аплікаціями. Для подібних доповнень підходять загадкові геометричні або флористичні мотиви (зрідка – анімалістичні), безпрограшний варіант – щось народне.
Для одягу в стилі бохо годяться натуральні тканини – котон, ситець, штапель, льон, віскоза, натуральний шовк, а також натуральна шерсть, натуральна шкіра. Для прикрас у пріоритеті натуральні напівкоштовні камені-самоцвіти.
Щодо зачісок, головне – волосся повинно справляти враження трохи “неслухняного” і спадати вільно.
Пам’ятайте: створюючи “творчий” вигляд зачіски, бажано не виходити за рамки натуральності. Хоча, якщо ви вифарбуєте волосся в червоний, зелений або синій колір, це може виявитися вдалим рішенням, залежно від того, як ви це обіграєте.
В образах бохо не так часто зустрічаються зовсім короткі стрижки, але вони не випадають зі стилю, навіть жіночі, адже одна із “заповідей” бохо – це зручність, комфорт. Однак більше відповідають стилю бохо все-таки стрижки на середнє та довге волосся.
Для жінок підходять тонкі кіски, сплетені з окремих пасем (решта волосся залишається розпущеним). Такі кіски можна прикрашати цікавими заколками, зав’язками. Коса може бути й одна, сплетена з усього волосся (звичайна або “грецька”), але в такому випадку – трохи розпушена.
І ще один варіант – навмисно недбало скручена “ґулька”, якось оригінально закріплена, наприклад, із допомогою цікавої шпильки чи зав’язки.
Банти – навряд, а от хустки, косинки, пов’язки, бандани – так!
До речі, в гардеробі прихильниць бохо хустка – абсолютно обов’язкова річ! Її можна зав’язувати на шию, на голову, на пояс. І має бути багато різних косиночок, шарфиків. Шаль – теж те, що треба, особливо мереживна, з китицями.
Імпровізація в бохо – це все. Ніколи не слід імітувати вже створений кимось образ, принаймні до найдрібніших деталей. Якщо вже дуже подобається, обережно внесіть власні елементи, щоб хоч трохи, та відрізнятися, бо ви – унікальна особистість (так думає кожен щирий прихильник або прихильниця бохо).
© Віруся Квітенко
Текст авторський, написаний людиною.
Ілюстрації згенеровані Copilot.
Наостанок – трохи музички для настрою 😉
